Запитай себе

«Якщо ти не чуєш себе, то починаєш слухати інших»

Як часто ти запитуєш інших: а як ти думаєш? Що б ти зробила на моєму місці? Вважаєш, я правильно вчинила?

За цими питаннями стоїть не лише невпевненість, а й внутрішня недовіра до себе.

Крім цього, таким чином хочеться отримати підтвердження правильності своєї думки чи рішення, схвалення поведінки або вчинку. І якщо це відбувається вкрай рідко, у складних життєвих обставинах, коли підтримка інших дуже потрібна, то це скоріше добре, ніж погано.

Проте, якщо ти весь час звіряєшся з іншими, чекаєш дозволу, впевнена, що інші знають краще, то це привід задуматися: чиє життя ти проживаєш...

Причин такої поведінки є декілька:

В дитинстві до твоєї думки ніхто не прислухався - натомість ти мала робити те, що говорять батьки, вчителі, старші дорослі. Відтак, в тебе закріпилася поведінка: дорослі знають краще, тому перед тим, як щось зробити, запитай у них.
За свої помилки ти отримала покарання, яке до цих пір відгукується болем у душі. Тому ти прийняла рішення не брати на себе відповідальності, а краще довіритися іншим. В разі чого, ти не винна, бо ж всього на всього повірила людині, яку вважала мудрішою, розумнішою, експертнішою.
Ти не отримувала підтримки власних рішень і відповідальності значимими людьми. Можливо, тебе навіть порівнювали з іншими. І ти подумала, що твої мрії, цілі, рішення не такі вже й гарні. Не те що у інших. Стала орієнтуватися на тих, про кого говорили: “Ось подивись, як робить Таня!”, “Послухай, що розповідає Маша” або “Як було б добре, щоб і ти стала, як Віра”.

На жаль, у ті миті ти загубила власні орієнтири.

Причин може бути і більше, але основа всього - втрата довіри до себе. Ти продовжуєш ходити на тренінги, слухати Вчителів і Муз, піднімати свою ліниву п’яту точку і досягати успіху вище, швидше, сильніше, а всередині тебе створюється порожнеча. Чомусь не радують дзвінкі медальки за досягнення, робота виснажує. А те, що ти не можеш зрозуміти, чого ж тобі хочеться насправді, знесилює тебе.

Знову когось запитати, порадитися? Чи все-таки повірити, що всі відповіді в тобі?

Але що ж робити, коли ти звикла чути голоси інших, а не свій власний?

По-перше, заспокойся і видихни. Побудь у тиші і сама з собою. Вимкни звук усім лівим голосам. Напруж слух і почуй свій внутрішній голос. Трохи невпевнений, збентежений і, можливо, він лише акає і мгикає. А що ж ти хотіла? Йому теж незвично, що його слухають.

По-друге, хоча б на деякий час заборони собі запитувати порад та правильних рішень в інших людей. Вирішуй і давай собі поради сама. Хвали себе за правильні думки та дії. І підтримуй, коли допустила помилку. Стань для себе добрим дорослим, якого бракувало у дитинстві. До речі, ми всі робимо помилки і не одну. І це нормально. Запам'ятай, якщо ти зробила помилку, це не означає, що ти стала помилкою. Це означає, що ти отримала досвід, потрібний тобі.

Зрештою, тобі сподобається бути дорослою, приймати рішення, давати собі рекомендації. Твій внутрішній голос ставатиме сильнішим та гучнішим.

По-третє, пізнавай себе, свої бажання, мрії та цілі. Ти не зможеш чути себе, якщо не знатимеш власних орієнтирів. Запитуй себе: що я хочу, що відчуваю, що мені приємно, чого не хочу робити, від чого мені зле. Так ти отримуєш внутрішній компас тих рішень та дій, від яких тобі буде добре, а також тих, від яких краще відмовитися і сказати тверде “НІ!”.

Зараз існує безліч практик, які допомагають почути себе, відчути відгук чи супротив, отримати підказки несвідомого. Але зауважу, що всі вони працюватимуть лише за умови, якщо ти віриш, що знаєш відповіді на усі свої питання і вважаєш власні поради найкращими для себе.

Ми всі народжені, щоб отримати особистий досвід. Тому на нашому життєвому шляху будуть і перемоги, і помилки. Але не хвилюйся, ти маєш право на помилку, тому що саме таким чином ти зрозумієш цінність, яку вона тобі принесла.

Ніхто не може бути щасливий за нас. Тому не дивись на щастя, успіх інших. Це їхнє щастя, яке, швидше за все, тебе такою не зробить. Натомість, шукай свій шлях, від якого затамовується подих, який цікавий настільки, що навіть найстрашніші страхи не зможуть тебе зупинити. А головне - ти будеш відчувати радість, натхнення та впевненість з кожним новим кроком та рішенням.