Нерозгадана формула кохання

Про кохання написано стільки творів, віршів, картин, зроблено вчинків і всього-всього, що, здається, про це почуття мали б знати все. Але – ні! Ця тема продовжує хвилювати і бентежити наші серця, душі та й розум. Робимо помилки, висуваємо теорії, вводимо відомі і невідомі значення, намагаючись розгадати формулу любові.

Кохання – це одна з базових потреб людини. Для жінки бути коханою – це бути прийнятою у всіх своїх проявах: з хорошими і не дуже рисами, з гарними і не зовсім вчинками, успішною і коли потерпає від невдач.

І справжнє кохання саме таке. Безумовне прийняття людини, яку ти любиш. Без переробляння, виховання, суперництва чи знецінення. Зауважимо, що це правило діє в обидві сторони.

То ж для чого люди створюють сім’ю? Для чого їм потрібен чоловік чи дружина?

Зазвичай на поверхні лежать соціально-прийнятні відповіді:

Мені 30, всі подруги заміжні, тому і я вийшла заміж/ одружився.
А як без цього? Всі мають створити сім’ю!
Щоб у дітей були мама і тато.
Тому що люблю свого обранця.
Не хочу лишитися сама/сам.
Він/вона чудова партія.

Але, якщо ми копнемо глибше, то за цим бажанням стоїть потреба бути частинкою зграї, яка завжди за тебе; відчувати безпеку – довіряти партнеру; дбати про когось – реалізовувати батьківський потенціал; отримувати піклування для себе – відчувати, що ти не сама/сам.

Є жінки, котрі свою місію у сім’ї вбачають у тому, щоб зробити щасливим свого обранця. Але частенько наступають на граблі «Я знаю, що тобі для щастя треба», які боляче лупцюють лоба думками: «Я все для нього роблю, а він…». І замість почуття кохання відчувають образу.

Самопожертва теж не кращий шлях до кохання. Жінки самі вирішують принести себе в жертву сім’ї, чоловіку, материнству. Згодом виявляється, що така жертва нікому не потрібна. Та й бути жертвою весь час втомливо і безрадісно. Крім того, подумайте, хто любить жертв? Отож!

Ще однією пасткою на шляху до щасливих стосунків стають ситуації, коли відкривається рахунок: скільки я зробила, а скільки – мій партнер; скільки я вкладаю, а скільки – він; я зробила подарунок, а він – ні, і т.д. Стосунки, сім’я перетворюються на такі собі змагання. А у змаганнях, як відомо, завжди є переможець і переможений. Чи хотілося б вам бути переможеним? Що ви готові зробити, щоб стати переможцем?

Звичайно, ми не забулися про улюблене: хто правий, а хто винен? Як часто ви шукаєте винного у різних ситуаціях, як часто вам важливо бути правою будь-якою ціною, відстояти власну точку зору як єдину правильну? Як правило, така позиція не дає можливості розвиватися особисто, отримати досвід іншого світобачення, побудувати щось нове у партнерстві з коханим. Є в цій ситуації тонкий момент – якщо є винуватий, значить – має бути покараний. Погодьтеся, мало хто захоче отримувати покарання від людини, яку кохає.

Однією з найбільших пасток є очікування. Наприклад, жінка зустрічає чоловіка. Згодом у них складаються стосунки. І вона починає жити фантазіями, яким має бути її обранець, що він має робити, відчувати, думати. Проте її фантазії не мають нічого спільного із реальністю. Її обранець навіть не підозрює про ці очікування. Тому букетно-цукерковий період завершується тріщинами на рожевих окулярах. Жінка може клеїти окуляри, а може почати пізнавати по-справжньому того чоловіка, який з нею поряд.

Психологи проводили цікавий експеримент. Обирали пару, яка була у стосунках, і запитували кожного з них, якими мають бути чоловік і дружина. Інші учасники експерименту уособлювали озвучені очікування і ставали перед чоловіком та жінкою. І чим більше було цих очікувань, тим менше закохані бачили один одного. Нарешті, коли всі «він/вона має бути» були сказані, то, крім очікувань, пара вже нічого не бачила. Іншими словами, через свої очікування ми не бачимо перед собою людину, не розуміємо її почуттів, не знаємо, а іноді навіть і не хочемо знати про її радості, успіхи, біль та багато іншого, що важливо у коханні.

Щиро і з відкритим серцем кохайте.

Забудьте про всі очікування і, повірте, ваші кохані вас здивують найбільш несподіваним чином. До того ж, пам’ятайте: немає очікувань – немає розчарувань.

Кохання не прив’язує, не бере в полон, не вимагає жертв і не спричиняє болю. Кохання надихає, надає крила, підтримує, робить нас щасливими. І якщо це не так, то це привід задуматися: у яку пастку Ви потрапили?

Є ще одне питання, щира відповідь на яке допоможе вам побачити сліпі зони, які випали з поля зору вашої уваги. Запитайте себе: «А як зараз зі мною? Що почуває мій партнер поряд зі мною? Як зі мною у стосунках?» Відповіді бувають невтішні, але це точно стане мотивацією для потрібних змін. Ви відчуєте, який вплив ви особисто маєте на стосунки.

Візьміть за правило хоча б раз в день говорити «Я тебе кохаю» своїй другій половинці, не шкодуйте обіймів та теплих слів, що зігрівають душу. І тоді - ви приречені на щасливе кохання.

На жаль, а можливо на щастя, немає єдино вірного визначення кохання, немає універсальних правил, щоб бути щасливим у коханні. Але у кожного у серці є потреба бути коханим і кохати. Будьте щирими та щедрими на прояв любові, кохання та турботи до своїх рідних та близьких, і тоді завжди почуватиметесь коханою та щасливою.