НЕдитячі ігри в доньки-матері

Найприємніші спогади дитинства пов’язані із мамою. З її турботою, любов’ю, підтримкою. З її обіймами, душевними розмовами та смачною випічкою.

Найболючіші спогади, які спливають у пам’яті замороженими айсбергами, теж пов’язані із мамою. З її докорами, з тим словом, яке ти чуєш всередині себе відразу, коли не впоралася, з її бажанням контролювати твоє життя.

Роздерті рани образ на маму віддають болем усе життя. Ти то потрапляєш у залежні стосунки із нею, то біжиш стрімголів і чимдужч за семеро земель.

У твоїй душі кровоточать рани від кайданів вини, сорому та страху. Ти не виправдала сподівань і навряд чи це зможеш вже зробити. Ти припинила спілкуватися, і слово “мама” надовго застрягло у тебе в горлі, так і залишившись невимовленим.

Ти дала собі клятву, що не будеш такою, як мама, але розгублено спостерігаєш, як перетворюєшся на дзеркальне відображення матері. І тепер ти чуєш, як твої діти говорять словами з твого дитинства.

Що робити, коли стосунки із найріднішою людиною перетворюються на суцільне пекло?

Перш за все, прийми той факт, що все, що відбулося у дитинстві, вже сталося, і цього не змінити. Змінити можна і варто ставлення до цього.

Чи потрібно йти до психотерапевта? Все залежить від того, що ти хочеш отримати в результаті цієї роботи. Хороший психотерапевт завжди тебе попередить, що у твоєму житті ідеальних стосунків із мамою може так і не статися. Але ти сепаруєшся (відділишся) від мами. А це значить, що твоя доросла нетравмована частина особистості почне будувати своє щасливе життя, незалежно від того, як складаються стосунки із мамою.

Якщо ж ти шукаєш підтвердження, що у всіх твоїх бідах і нещастях винна мама, і не готова брати відповідальність за своє доросле незалежне життя, то психолог навряд чи тобі допоможе.

По-друге, не вимагай від мами те, чого вона, на твою думку, тобі недодала. Тепер у тебе є всі ресурси і можливості зробити це для себе самостійно. Мама тебе не хвалила - починай себе хвалити щодня і в необмеженій кількості. Мама не підтримала тебе, і ти так і не навчилася грати на піаніно, малювати, співати - знайди гуртки, класи, вчителя і починай вчитися. Мама недолюбила - стань сама собі тією люблячою і приймаючою дорослою, якої тобі так бракувало у дитинстві.

По-третє, припини всі спроби переробити матір. Вона - доросла особистість зі своїми цінностями, життєвим сценарієм, картиною світу. Вона проживає своє життя так, як вважає за потрібне.

Гарна новина! Тобі зовсім не обов'язково жити так, як мама. Ти прийшла у цей світ, щоб прожити своє власне життя. То ж живи його радісно і щасливо.

Мені імпонує думка, що іноді мама проживає доволі важке життя, в якому багато боротьби, знецінення та нелюбові до себе, а відтак - і до всіх. І робить вона це з єдиною метою - показати своїй доньці, як жити не варто. Подумай про це. А потім подякуй маминій душі за те, що вона взяла на себе такий складний обов’язок.

Пам’ятай, що у будь-яких стосунках важливі кордони. Стосунки із мамою не виключення. Це не означає, що потрібно тікати від мами чи взагалі припинити спілкування. Це означає, що ти маєш право на власний простір, думку, цінності, бажання. Що ти маєш право робити чи не робити те, чого від тебе очікують. І що ти зовсім не зобов’язана виправдовувати сподівання, реалізувати чужі мрії та бути слухняною дівчинкою.

Проте ти ніколи не збудуєш гарних стосунків із мамою, якщо у твоєму серці буде діра від болю, образ та претензій. Лише з позиції прийняття та любові можна зберігати радушні стосунки із мамою, поважаючи її життя та своє, дозволяючи йти по життю за власним сценарієм і не виправляти помилки у маминому.